Facebook
Подорож Бессарабією

На морі, на Дунаї, в парку на каналі: як і де відпочивали кілійці у минулому столітті

Про те, як ми живемо зараз, як проводимо свій вільний час – ми знаємо. А що робили у Кілії, як розважались колись наші батьки – це вже історія. MediaProof UA дізналась, куди їздили, куди ходили, загалом, як відпочивали кілійці у 60-80 роках минулого століття.


В міському парку

Містяни кажуть що Кілія зараз, і тоді – це дві різні Кілії.

“Колись жити в Кілії було престижно, сюди приїжджали доживати багато пенсіонерів, які все життя прожили на півночі”, – згадує Наталя.

З відпочинком у вихідні в місті ніколи проблем не було. Ввечері люди виходили до центру міста, йшли в міський парк, де з однієї сторони каналу (колишнього фортечного рва) була розташована зона відпочинку з атракціонами, танцмайданчиком та кафе. На іншому боці – був літній ресторан, виставка сільгосп досягнень району, човнова станція. 

Бажаючі, брали човен або катамаран та катались каналом.

Зараз вже ані атракціонів, ані кафе з рестораном, ані човнів. Танцмайданчик є – але ніхто там не танцює. Канал з кожним роком заростає водорослями так, що риба в ньому гине від нестачі кисню.

На міському пляжі

Міський пляж, який знаходиться на рукаві Дунаю Тойманчук був дуже популярним влітку, особливо серед дітей. Облаштован він був грибочками, роздягальнями, була там рятівна станція та медпункт.

“Були ще гірки, ми з пацанами з них прямо у воду скочувались”, – каже Михайло.

За його словами, в 60 роках, там ще й будиночки для відпочинку були, але коли він повернувся з армії у 1974 році будинки знесли, а місце засадили деревами. 

Тут теж можна було кататись на човнах  та катамаранах, що місцеві й робили з великим задоволенням.

Також в районі пляжу проводились змагання з байдарок і каное.

На сьогодні в місті пляжу немає: у 90-тих зламали все – грибочки, роздягальні, рятувальну станцію та медпункт.

Але діти все одно ходять “до Дунаю” купатись – поруч місцевий мешканець зробив причал, з якого вони пірнають у воду. Однак  через те, що Тойманчук, позбувся течії – у 70 роки канал пересипали ґрунтом – рівень води в ньому значно впав. 

За словами заступника Кілійського міського голови В’ячеслава Чернявського, для місцевого бюджету дуже дорого утримувати парк та пляж. Він розповів, що вони пропонували підприємцям взяти парк, пляж в оренду, навести там лад, поставити торгові точки, альтанки та інше. Вони б допомогли з розчисткою каналу та рукава. Але поки що ніхто на цю пропозицію не відгукнувся.

На Чорному морі

На відміну від Кілійського парку та міського пляжу, які з часом прийшли в занепад, узбережжя Чорного моря села Приморське з місця дикого відпочинку у наметах перетворилось на курорт.

“З правої сторони, якщо дивитись на море, був прийом риби, далі дитячий табір від рибгоспу, такий довгий барак, декілька баз відпочинку від підприємств, а з лівого – їдальня і магазин. Ще ринок був, і все більш нічого”, – каже приморчанин Володимир.

За його словами розвиватись курорт почав у 80-х років минулого століття. Саме тоді вже більшість організацій та установ могли собі дозволити будувати бази відпочинку. Раніше, це були такі підприємства, як, наприклад, суднобудівний-судноремонтний завод.

с. Приморське 1978-1979 рік

Зараз це досить популярне місце для літнього відпочинку. Сюди приїжджають навіть з інших країн, зокрема з Молдови. Тут вам запропонують відпочинок на будь-який смак: готельні номери з санвузлом та триразовим харчуванням, або номери економ з вбиральнею/душем на території та без харчування. Також тут багато всіляких кафе та ресторанів, є атракціони, ринок і магазини.

Дитячий табір “Супутник” 2014 рік. Зараз табір вже не працює. фото Івана Гапеєва
курорт Приморське з висоти колеса огляду

Поделиться с помощью...Share on Facebook
Facebook
Share on VK
VK
Print this page
Print
Email this to someone
email
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *