Facebook
Подорож Бессарабією

Як із козиної ферми зробити гостинне подвір’я. Історія господині “Бринзарні” у Приморському


Гостинне подвір’я “Бринзарня” у Приморському розташоване за п’ятсот метрів від узбережжя Чорного моря. Складається дворик із мініготелю, будинку-музею старообрядницької культури і козиної ферми. Тут можна сповна насолодитися сільським життям: попоратися на городі, подоїти кіз, погодувати качок, почухати свинок. І звичайно ж, скуштувати традиційну бессарабську їжу і козячу бринзу.


Заснувала гостинне подвір’я киянка Лариса Титикало. Причому спочатку це був і не бізнес зовсім, а звичайна козина ферма.

Лариса Титикало

“У Приморському в нас була дача, на яку ми приїздили відпочивати. Для маленької доченьки брали в місцевого жителя козине молоко. Потім він вирішив продати маленьку хату разом із стадом. Ми й купили і хату, і кіз. Купували це не для бізнесу, а для себе: на території подвір’я була ферма , а в хаті  для нас готували бринзу, не на продаж”, – згадує пані Лариса.

Бринза, якою жінка пригощала друзів, та розповіді про затишне село на узбережжі Чорного моря зацікавили її друзів. Вони почали питати, а чи не можна сюди приїхати на відпочинок. Так виникла ідея створити мініготель в сільському стилі, а тут і нагода трапилася.

“Сусід, дім якого був поряд з фермою, вирішив його продати, а в нас якраз друзі та знайомі питали, щоб на відпочинок приїхати. Купили цей дім, облаштували номери: в нас їх небагато лише 4 двомісних. Готель працює з травня по жовтень. А ферма, цілий рік – для догляду за козами, та для виробництва бринзи ми найняли працівників. Працюємо так вже вже 10 років”, – каже Лариса.

Пані Лариса продовжує жити в Київі, але більшість часу, особливо в сезон літнього відпочинку проводить у “Бринзарні”.

До речі, назву “Бринзарня” вигадав Антін Мухарський, який відпочивав у гостинному дворику.

“Каже: там, де сири виробляють, сироварня, а ви бринзарня. Ну ми і погодилися. Тепер це “Бринзарня”, згадує пані Лариса.

На відпочинок до них приїздять з великих міст саме для того, щоб деякий час пожити сільським життям.

“Наші гості можуть самі доглядати за тваринами на фермі і на городі попрацювати. Міські діти саме в нас дізнаються, що курка дає яйце, а коза – молоко, що помідор росте на грядці, а не само по собі в магазині з’являється”, каже пані Лариса.

До того ж тут дотримуються правила повільного корисного харчування, оскільки Лариса – прихильниця руху slow food. Тут головне ставлення до їжі як до ритуалу, коли за столом збирається вся родина і всі найважливіші справи обговорюються за обідом.

“Я є учасницею та членкинею шеф Альянсу Слоу фуду. Це рух, який протистоїть системі швидкого харчування “фастфуд”. Він пропагує автентичну їжу, відродження кулінарних традицій корінних народів, використання екологічно чистих продуктів. Тож ми дотримуємося цього напрямку і в бізнесі”, каже пані Лариса.

Тобто гостей “Бринзарні” пригощають стравами з овочів з власного городу. М’ясо птахів, свиней, кіз теж вирощують на фермі. До того ж це їжа локальна та сезонна. 

“У сезон дунайського оселедця пригощаємо оселедцем, у сезон кефалі – кефалью, у сезон полуниці полуницею. Ми не смажимо на олії. Все, що можна запекти, – запікаємо. Те, що можна приготувати на вогні – готуємо на вогні”, каже жінка.

І ці страви досить популярні, все більше людей хочуть її спробувати. До “Бринзарні” приїздять на дегустацію та обід групами. Навіть туристи, що відпочивають на узбережжі, де багато всіляких кафе та ресторанів, приходять до Лариси, щоб поїсти. 

До того ж “Бринзарня” є учасником пілотного проекту ЄС зі створення в Одеській області системи еногастрономічних туристично-рекреаційних маршрутів “Дороги вина та смаку Української Бессарабії”. Проект дозволяє туристу ознайомитися з кулінарними особливостями Бессарабського регіону. Маршрут охоплює чотири дестинації: Одеса – Шабо – Білгород-Дністровський, Одеса – Фрумушикка-Нова – Лісне, Ізмаїл – Криничне – Болград, Татарбунари – Струмок – Приморське – Вилкове.  Кожен учасник Дороги є виробником унікальної локальної продукції, яка пройшла експертний аудит Проекту ЄС. Це означає, що виробляється та зберігається вона із дотриманням всіх правил харчової безпеки.

Саме в напрямку гастрономії планує подальший розвиток пані Лариса. Вже зараз на фермі виробляють до 10 сортів бринзи, ковбаски, паштету. А ще на “Бринзарні” виготовляють незвичні спеції.

“Це моє ноу-хау. Ці спеції зроблені на основі бринзи, яку 45 діб витримували в ропі, а потім висушили і розтерли у порошок та додали різні трави чи квіти”, каже пані Лариса.

На сьогодні є кілька видів спецій: 

  • “Золото Бессарабії”: паприка, сушені помідори, куркума, квіти чорнобривця і шафран, сушений гарбуз;
  • “Аромат Бессарабської степу” з мерудією, кропивою, м’ятою, чабером, лавровим листом;
  • “Рожева сіль бессарабії “ сушена бринза, яку витримували в червоному вині;
  •  “Вогонь бессарабії” гостра приправа з паприкою.

“Хіт продажу на сьогодні приправа, поки без назви, до десертів. Так, вона на основі бринзи, але з додаванням квітів лаванди та троянди. Якщо посипати цією приправою, наприклад, шоколадний фондан, це вибух смаку, неймовірно смачно”, каже пані Лариса.

Однак це зараз все працює справно. А спочатку новоявлену власницю стада кіз спіткала неприємність. Виявилося, що половина не дає молока і їх довелося вирізати.

“Оскільки я ніколи не займалася сільським господарством і для мене це був новий досвід, то я не звернула увагу на деякі моменти. Виявилося, що не всі кози були молочними. Ми тих кіз вирізали, почали завозити нових, але тут суворі умови солончаки і спека. Їх не місцеві кози не витримували. Тоді ми завезли цапів та почали зводити їх з місцевими козами, щоб оновити крові, вивести молочних кіз, пристосованих до місцевих умов ”, каже пані Лариса.

На сьогодні на фермі 50 молочных кіз, 25 молодих кізочок та 3 цапи. Але на цьому Лариса зупинятися не поспішає. Має ідеї для розширення.

“Для мене кулінарія ближча. До того ж на наші страви попит більший, ніж на житло. Але нам доводиться багатьом відмовляти, бо не маємо потужності. Наприклад, ми не взмозі пригостити группу з 30-40 осіб. Тому на наступний рік є ідея відкрити ресторан на узбережжі з традиційними корисними бессарабськими стравами. І з бринзою, звичайно”, посміхається господиня.

Готель у “Бринзарні” працюватиме ще місяць. Проживання у двомісному номері із санвузлом тут коштує 1500 гривень за добу. Такий же номер, але із санвузлом у коридорі обійдеться у 1300 гривень. У вартість, крім проживання, входить триразове харчування. 

Ще на території є трейлер, який також можна орендувати. Вартує він 500 гривень за добу плюс 250 гривень з людини за харчування. 

До речі, відпочивати тут можна з власними тваринами.

Якщо такий вид відпочинку вас зацікавив, телефонуйте: +380 50 3910678, +380 63 1041392 або пишіть: larion@brynzarnya.com

Для того, щоб купити продукцію бринзарні, приїжджайте на вул. Прикордонників, 2 в село Приморське Кілійського району.

P.S. Ціни актуальні на момент публікації.

Поделиться с помощью...Share on Facebook
Facebook
Share on VK
VK
Print this page
Print
Email this to someone
email
Share on LinkedIn
Linkedin
Tweet about this on Twitter
Twitter

1 коментар

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *